6 червня відбудеться презентація графічного роману «Герой поневолі» за однойменною повістю Івана Франка. Українська новинка не поступається кращим європейським виданням! Вперше в Україні можна насолодитися класикою вітчизняної літератури у вигляді графічного роману.
День 1 падолиста 1848. У Львові спалахнула революція, що охопила ряд країн Європи. Ці події увійшли в історію як «Весна Народів» та стали темою маловідомої повісті Івана Франка «Герой поневолі». Півтора століття потому ця повість шукає свого читача в оновленому жанрі графічного роману, створеного зусиллями художника Міхая Тимошенка та видавця і літератора Кирила Горішнього. Книга побачила світ у видавництві «Леополь», яке мандрує крізь епохи, щоб дослідити та висвітлити багату культурну спадщину України.
Ви зможете зустрітися з авторами графічного роману, дізнатися про деталі створення «Героя поневолі», а також довідатися про їхні творчі плани.
Подорожуйте в часі та відкрийте для себе Львів за часів Австрійської імперії очима Івана Франка та сучасних авторів!
Графічний роман «Герой поневолі» має свою власну сторінку на Фейсбуці.
Приєднуйтеся!
https://www.facebook.com/HerojPonevoli
Знайти роман ви зможете на сайті видавництва «Леополь»:
Про графічний роман:
Через півтора століття повість «Герой поневолі» оформлена в інший жанр — так званий графічний роман — у такому творі сценарій і малюнки співіснують для передачі сюжету. Ще маловідомий в Україні, цей жанр не обмежується загальновідомим поняттям “комікс”. Американське слово “комікс” (у перекладі – “кумедний) асоціюється у широкого загалу з жартівливою дитячою книжкою. У “графічному романі” — література як для дітей, так і для дорослих.
Візуальний зміст графічного роману призначений для всіх поколінь, частин країни та іноземців, яких, крім Івана Франка, вабить місто Львів, Україна, Польща, історія, мистецтво… або все разом. Створення графічного роману “Герой поневолі” є результатом глибокої документальної роботи та досліджень за допомогою відомих львівських істориків. Оглядач зустріне на малюнках знакові для міста місця та будівлі, які частково збереглися донині.
Про сюжет:
“Степан Калинович був канцеляристом при львівській державній бухгалтерії. Двадцять літ числив він скарбові доходи й видатки. Двадцять найкращих літ життя провів у отсій темній канцелярії, живучи з дня на день правильно і точно, мов добре накручений годинник, не думаючи про ніякі зміни, про інше життя. Треба було аж бурі 1848 року, щоб у те тихе, самітне життя внести деякий неспокій і заколот.” (Іван Франко)
Головний герой – українець, який не звик до самостійних дій. Його доля кардинально змінюється, коли він, поневолі, опиняється у вуличних боях між поляками та автріяками. Зі Степаном Калиновичем трапляються неймовірні пригоди на львівських барикадах революції «Весна народів» у 1848 р. В ті часи, Львів розквітав як столиця Галичини – найбільшої провінції на східному краї Австрійської імперії.
Іван Франко у своєму творі приділяє увагу боротьбі за свободи громадян, а також національно-культурній свідомості людини. Він підкреслює героїзм та солідарність в час революції. Такі риси людського характеру актуальні та цінні незалежно від епохи…
Про авторів:
Міхай Тимошенко (нар. 1980 р. в м. Мачін, Румунія) – художник та співавтор концепції. Працює в жанрах живопису, карикатури, графіки. Йому виповнилося 19 років, коли молодий митець повернувся в Україну, країну його прадіда. Міхай Тимошенко закінчив Львівську національну академію мистецтв (відділ графічного дизайну) у 2006 р. Є учасником міжнародних виставок з 1998 р. та автором таких персональних виставок, як “Авто-портрет” та “Театр-портрети”. Його вабить також світ театральної режисури та пантоміми, що впливає на репрезентацію персонажів його графічних романів.
Кирило Горішний (нар. 1977 р. в Парижі) – адаптація тексту та співавтор концепції. Народився в Парижі 1977 року. Здобувши ступінь магістра історії в Сорбонні, 2002 року пoвернувcя на близькі йому терени: у Східну Європу, а саме в Україну — землю його дідусів і бабусь. Відтоді, як фотограф та видавець він намагається збагнути та висвітлити душу країни. Особливу увагу приділяє соціальним, етнічним та історичним питанням. Зокрема досліджує життя гірського народу Карпат – гуцулів. Співпрацює з міжнародною пресою та виставляє свої фотографії у галереях і музеях світу.