Здавна вважається, що наукова фантастика займається передбаченнями. І
хоча весь столітній досвід свідчить, що передбачення радше виняток, ніж правило, від наукової фантастики досі чекають пророчих видінь майбутнього. Тим часом прогрес розвивається настільки стрімко, що наукова фантастика інколи не встигає за ним, як не намагається, – от як Ахіллес за черепахою з відомого парадоксу.
То чим же найближчим часом наукова фантастика зможе привабити читачів? Лише антуражем – чи все-таки несподіваними, парадоксальними ідеями? Чи може, її призначення – лише белетризувати досягнення вчених? Зрештою, ідеї зі «Сліпобачення» Воттса чи «Парка юрського періоду» Крайтона були ними чесно запозичені з наукових статей.
А може, все-таки на нас чекає новий прорив – і нові пророчі тексти про сутність постсингулярного суспільства, що приготують нас до футуршоку? Все це спробуємо з’ясувати на лекції.
За фото спасибі Lina Kwitka.