Ви переглядаєте програму 2019 року.
Щоб повернутись до програми цього року — натисніть сюди.

Програма і учасники минулих років: 20182017, 20162015

ПРОГРАМА

01/06

13:00-14:30

Почесні гості цьогорічного Комік Кону – найпремійованіші польські письменники. Роберт Веґнер створив цикл про Меекханську імперію, який читають в усій Польщі, Анна Каньтох щоразу експериментує й відома як авторка химерної фантастики, підліткового готичного детективу та романів в дусі магічного реалізму. Та і Роберт, і Анна відомі тим, що створюють захопливі, живі, надзвичайні світи. Про їхню творчість, про досвід світотворчості та про стан сучасної польської фантастики ми й поговоримо.

УЧАСНИКИ: Роберт Веґнер, Анна Каньтох, Володимир Арєнєв (модератор)

15:30-17:00

Вбити Короля Ночі першим. Пастки довгих циклів (Лекційна Темної Сторони)

Фентезі – це жанр насамперед багатотомників. Але багатотомники мають неприємну властивість: їх пишуть або довше, ніж варто було би, або й узагалі не встигають дописати. Чому Мартін та Ротфусс так довго працюють над наступними томами своїх епопей? Як намагаються уникнути проблем старших колег автор польського фентезійного циклу про Меекхан Роберт Веґнер та письменниця, що створила цикл про янголів у післявоєнній Польщі, Анна Каньтох?

УЧАСНИКИ: Олесь Петік, Михайло Назаренко, Роберт Веґнер, Володимир Арєнєв (модератор)

17:00-18:00

Химерно чи лячно? Про химерну прозу та літературу жахів (Лекційна Темної Сторони)

Химерна проза та література жахів завжди йшли пліч-о-пліч. Настільки, що ці поняття майже змішалися у свідомості читачів – а різниця між ними таки є, та ще й вагома. Письменники Анна Каньтох (Польща), Максим Гах, Олексій Жупанський, Євген Лір та Світлана Тараторіна спробують виявити, в якому стані перебувають жанри зараз, що в Україні популярніше – химерне чи жаске, а також наскільки тонкою є межа між цими різновидами «темних» текстів.

УЧАСНИКИ: Анна Каньтох, Олексій Жупанський, Світлана Тараторіна, Максим Гах, Євген Лір (модератор)

18:00-19:30

Добрий вікторіанський народ: ельфи в ХІХ столітті (Лекційна Темної Сторони)

Толкін твердив, ніби це клятий Вільям Шекспір вигадав маленьких ельфів з крильцями (насправді ні). І що ця малеча заполонила англійську літературу часів королеви Вікторії (насправді так). Як це трапилося, що саме вікторіанські ельфи зберегли від своїх фольклорних пращурів і що з ними сталося згодом? Про це у лекції Михайла Назаренка.

19:30-20:30

Сучасна підліткова фантастика: пройти по лезу ножа (Лекційна Темної Сторони)

За останні кілька років, здається, наші видавці спромоглися здолати певні стереотипи щодо підліткової фантастики. Завдяки цьому українською зазвучали найсучасніші – й інколи доволі провокативні – зарубіжні твори. Та й українською такі стали частіше писати.
Оповідь хлопця-телепата, що живе у колонії на непривітній планеті. Історія про післявоєнну Польщу, янголів та представників окупаційної влади. Початок пригод трьох дивних друзяк у сучасному світі, де можливе все: неймовірні наукові відкриття, потаємні винаходи та
мандрівки у часі. А ще – битви магів у Львові, токсичні драконячі кістки, клани котів-вояків і детектив-скелет.
Про все це ми й поговоримо із авторами, перекладачем та редакторкою
серії «Час фентезі».
Участники: Анна Каньтох, Світлана Фельдман, Володимир Арєнєв, Евгеній Лір

20:30

Кріпові історії з вікторіанського склепу: культ смерті в Англії 19 ст.(Лекційна Темної Сторони)

Посмертні фото, скорботні янголи у чорних мантіях, тремтливі вогники свічок, лілеї і ладан. Витончені траурні ритуали, особливі прикраси на пам’ять і зрізані пасма волосся. Крепові стрічки, катафалки, весільні сукні та привиди. Розкрадачі могил, передвісники смерті, спіритичні сеанси, духи, цвинтарні жахастики. Про ці та багато інших казок із гробівців Вікторіанської епохи ви почуєте й побачите на лекції ілюстраторки Ліни Квітки.

02/06

12:00-13:00

Магія нової Британії. Вони знали, про що пишуть (Лекційна Темної Сторони)

Початок минулого сторіччя вважається епохою розквіту «другої хвилі» химерної прози: саме тоді з’явилися найзнаковіші твори таких авторів, як Говард Лавкрафт, Абрахам Мерріт, Роберт Говард та інших американців, а також представників британської школи – лорда Дансені, Артура Мекена, Вільяма Батлера Єйтса і Алістера Кровлі. Втім, попри схоже спрямування творчості з американськими колегами, британці мали одну відмінну рису: вони практикували магію. Під час лекції Євгена Ліра ви почуєте, звідки з’явився один з найвідоміших магічних орденів – «Орден Золотого Світанку», чим магія відрізняється від чаклунства, чому магічна спільнота розділилася на два ворогуючі табори та до чого тут Альберт Айнштайн.

13:00-14:00

Презентація роману Яцека Дукая «Крига» (Лекційна Темної Сторони)

Роман польського письменника Яцека Дукая «Крига» заслуговує на глибоку та предметну розмову, яку проведуть знавці наукової фантастики. Зокрема про книгу говоритимуть письменниця Світлана Тараторіна, перекладач Андрій Павлишин та дослідник літератури Володимир Аренєв.

14:00-15:00

Меекханські оповістки: презентація книги Роберта М. Веґнера (Лекційна Темної Сторони)

Багато років поспіль обличчям польського фентезі був Анджей Сапковський. І хоч відьмак Ґеральт продовжує крокувати світом, надходить час нових героїв. Роберт М.Веґнер зробив те, що не вдавалося багатьом з його колег та попередників: він зміг вийти за межі тяжіння прози Сапковського й створити свій, оригінальний світ. Історія про
Меекханську імперію – це оповіді про честь, обов’язок, кохання й долю.
Це історії різних людей із різних народів, що так чи інакше виявилися пов’язаними між собою. А ще – це численні жанрові нагороди та прихильність десятків тисяч читачів.
Тепер «Оповістки» зазвучали й українською – і з приводу цього Роберт М.Веґнер приїхав до Києва. Про те, як поставав цикл, чого варто очікувати і скільки ще таємниць приховує світ Меекхану ми й спробуємо розпитати відомого польського фантаста.

Учасники: Роберт Веґнер, Марія Шагурі, Володимир Арєнєв

15:00-16:00

15 років проекту «Твори Дж. Р. Р. Толкіна українською мовою» (Лекційна Темної Сторони)

Видавництво «Астролябія» поставило собі за мету видати українською мовою всі твори Джона Рональда Руела Толкіна. Над цим проектом ми почали працю вже на момент заснування видавництва. Дж. Р. Р. Толкін нас захоплює своїм умінням поєднати глибокі знання вченого з проникливою інтуїцією і вишуканою майстерністю митця. Про нашу «толкініану» говоритимуть перекладачка Олена О’Лір, письменник та толкініст Володимир Аренєв та літературознавець Михайло Назаренко.

17:00-18:00

Як написати про «Пісню льоду і полум’я», щоб сподобатися Дж. Мартіну? (Лекційна Темної сторони)

Тебе турбують дракони, але тобі бракує слів, щоби про це сказати? Ти пишеш про «Пісню льоду й полум’я», але твоїм фолловерам від цього ані жарко, ані холодно? Багато літер і жодної вподобайки? Тоді тобі до нас! Ти дізнаєшся:
— як професійно писати про драконів і лютововків;
— як здобути армію читачів, чисельнішу за армію мерців;
— який заголовок поцілить влучніше, ніж Ар’їна стріла;
— як запалити серця першим реченням, не спаливши Королівської гавані;
— чому не варто нарікати на ДД і чим екранізація відрізняється від книжки;
— чому фентезі — це не (тільки) про драконів;
— чим epic final відрізняється від epic fail
— багато інших корисних лайфхаків.

18:00-19:00

Молода українська фантастика – нова хвиля чи самотні бійці? (Лекційна Темної Сторони)

З року в рік в українській фантастиці більшає дебютантів. Хтось приходить у жанр завдяки конкурсам, інші просто відправляють до видавництв рукописи. Стімпанк та фентезі, альтернативна історія й наукова фантастика – здається, охоплено основні напрями…
Та чи все так добре із молодою українською фантастикою? Які проблеми бачать самі автори – і чого не вистачає читачам? І чи можемо ми говорити про нову хвилю у вітчизняній фантастиці – чи є ознаки, які об’єднували би всі ці різні за жанровими ознаками тексти?

УЧАСНИКИ: Володимир Арєнєв (модератор), Ольга Войтенко, Павло Дерев’янко, Володимир Кузнєцов, Олеся Стужук, Світлана Тараторіна

19:00-21:00

Наукова фантастика – квантовий стрибок назустріч читачам (Лекційна Темної Сторони)

Як жанр, сформований Гюґо Ґернсбеком, наукова фантастика мала сприяти популяризації винаходів та наукових відкриттів. Однак у другійполовині ХХ століття і особливо на початку століття нинішнього розрив між простим читачем і надсучасними науковими відкриттями став надто помітний. І що робити НФ? Іти назустріч читачеві чи приманювати його до себе?
Екранізації справжньої наукової фантастики, здається, здатні перекинути місток між надтвердою НФ зі складними концепціями та широкою глядацькою і читацькою аудиторію. За останні роки світовими бестселлерами стали твори таких різних авторів, як Лю Цисінь, Ден Сіммонс, Пітер Воттс. Тож і поговоримо ми про екранізації, українські переклади та перспективи жанру у світі й в Україні.

УЧАСНИКИ: Євген Пілецький, Володимир Арєнєв, Олексій Жупанський, Олесь Петік, Євген Ширинос

УЧАСНИКИ

  • Роберт М. Веґнер

    Відомий польский письменник. Роберт М. Веґнер живе і працює на Шльонську. Дебютував у 2002 році оповіданням «Останній політ Нічного Ковбоя». Упродовж кількох наступних років написав низку повістей та оповідань, частина з них увійшла до двох «меекханських» томів. При цьому два з них були відзначені преміями імені Януша Зайделя та «SFinks», а в опитуванні порталу «Katedra» дві «меекханські» збірки були визнані кращими польськими фантастичними книжками у 2009 і 2010 роках.
    Веґнер — один з тих авторів, хто може похвалитися вагомою кількістю відзнак: він отримував і премії, за які голосують читачі, і ті, що призначає професійне журі. Лише Веґнер двічі в історії премії Зайделя отримував «дублі»: у 2012 і 2015 році його твори перемогли в номінаціях «Краще оповідання» і «Кращий роман». Окрім цього, Веґнер також двічі відзначений премією імені Жулавського та визнаний кращим молодим автором на «Євроконі» в Дубліні (2014).
    Твори Веґнера друкувалися чеською та російською, а тепер перший том знаменитого циклу побачить світ українською у видавництві Рідна Мова!

     

  • Анна Каньтох

    Відома польська письменниця. Вона пише як жанрову фантастику, так і твори в дусі магічного реалізму, а також – ретро-детективи та романи для підлітків. П’ять разів отримувала премію імені Януша Зайделя, тричі – премію імені Єжі Жулавського.

    Серед найбільш відомих її творів – цикл романів про пригоди Ніни Панкович у післявоєнній Польщі, повісті про Доменіка Жордана (позбавленого магічних здібностей детектива у світі, де магія – буденність), нарешті – позациклові химерні романи «Чарне» і «Неповнота».
    В Україні публікувалися кілька повістей про Доменіка Жордана (у міжнародних збірках від «Клубу сімейного дозвілля»), а у 2018 році у видавництві «АССА» почав виходити цикл про Ніну Панкович. На Київському Комік-Коні буде представлено два перших романи циклу – «Таємниця покинутого монастиря» і «Таємниця проклятого лісу».

  • Видавництво «ACСА»

    Видавництво, що спеціалізується на випуску дитячої художньої, шкільної ,
    розвиваючої та туристичної літератури. На книжковому ринку — з 2009 року. З кожним роком
    видавництво активно розширює асортимент літератури для дітей, випускаючи щороку понад 50
    найменувань. Зокрема, саме «АССА» видає світовий бестселер Warriors — популярну в Україні
    серію «Коти-вояки». У 2018 році видавництво започаткувало серію «Час фентезі», яка знайомить
    читачів із кращими зразками сучасного підліткового фентезі. У рамках «Часу фентезі» вже
    побачили світ книги Анни Каньтох, Дерека Ленді, Рафала Косіка, Патріка Несса, Наталії Матолінець та Володимира Арєнєва.

    Сайт видавництва

    Facebook

  • Рідна мова

    Видавництво «РІДНА МОВА» було засновано 2003 року і зосередило свою діяльність на виданні найкращих книжок для дітей і дорослих українською мовою.
    Окрім дитячих книжок, «Рідна мова» також видає підліткову літературу та книжки для дорослих. У 2017 році видавництво отримало ексклюзивні права на переклад коміксів DC українською, а також започаткувало серію перекладів освітніх коміксів («Наука у коміксах»).

  • Видавництво «Астролябія»

    Видавництво «Астролябія» є українським видавництвом, що було засноване 2000 року у Львові і видає, здебільшого українською мовою, художню літературу, а також книги з філософії, психології, історії, археології, права, політичних наук, економіки та бізнесу, мілітарну літературу. Серед авторів видавництва є Арістотель, Й. Батор, Ф. Ґватарі, Данте, Г. фон Дах, Ж. Дельоз, П. Кальдерон де ла Барка, К. Ф. Ґ. фон Кляузевіц, Дж. Конрад, Л. Крушельницька, Ф. Лопе де Веґа і Карпіо, К. Ф. Май, Ф. Ніцше, Дж. Р. Р. Толкін, М. де Унамуно, К. Чапек, К. Ґ. Юнґ, Ц. Ямамото та інші. Одним із наших важливих проектів є також періодичне видання ― Львівський мілітарний альманах «Цитаделя».
    Фейсбук
    Інстаграм

  • Володимир Кузнєцов

    Автор, що працює переважно в жанрах горор, темне фентезі та сайфай-горор. Найбліш відомий оповіданнями, які увійшли більш ніж до двадцяти збірок, а також гаслайт-фентезі романом «Ртуть і сіль». Наразі автор разом з Катериною Пархоменко працює над графічною новелою «Відлюдники». Готується до друку роман «Заколот», який сам автор визначає як сіндер-панк – суміш космічної опери, спейс-горора, наукової фантастики та лавкрафтіанських жахів.

  • Павло Дерев’янко

    Письменник, за освітою – перекладач з арабської мови. 2013 року за власний рахунок видав не для продажу фантастичний роман-дистопію «Крук». Написав збірку горрор-оповідань “Макабра”.
    Улюблені жанри — фентезі та фантастика, горрор, детектив, науково-популярні та історичні роботи. Окрім літератури захоплюється відеоіграми та мотоциклами. 2019 року виходить його роман «Аркан вовків» у жанрі темного фентезі з елементами альтернативної історії.
    Це перша частина запланованої трилогії «Litopys Siroho Ordenu».

  • Олена О’Лір

    Народилася 9 березня 1976 року у Києві, українська поетеса, перекладач, літературознавець. 1999
    року закінчила філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. Перекладає ірландських та британських поетів, прозові та поетичні твори Дж. Р. Р. Толкіна, романи та повісті Дж. Конрада, авторка кількох збірок власних поезій. Лауреатка кількох премій,
    зокрема Літературної премії імені Григорія Кочура (2012) за перший український переклад англосаксонської поеми «Беовульф» і Премії імені Олександра Білецького (2018) за літературознавчі дослідження.

  • Ольга Войтенко

    Письменниця та сценаристка. Пише оповідання для дітей та повісті,
    сценарії для кіно, анімації і телебачення. Має музичну та кінематографічну
    освіту. Її сценарії, фільми та телепередачі створені на їх основі стали
    лауреатами низки нагород.
    З 2015 року в журналі «Вигадуй, думай, грай» почали виходити перші
    оповідання в яких поєднаний реальний та фантастичний світи. У 2019 році
    вийшла друком перша книжка з трилогії «У світлі світляків» (Видавництво
    Старого Лева).

  • Олеся Стужук

    Літературознавиця, дослідниця фантастики, літературна редакторка видань А. Сапковського, Я. Дукая, Л. Орбітовського, А. Каньтох та ін.

  • Ліна Квітка

    Київська ілюстраторка, фотографка, історикиня моди, любителька вінтажу, готики та ботаніки. Ілюструє книжки для дітей та дорослих як українських, так і зарубіжних авторів. Ілюструвала твори Володимира Арєнєва, Роберта Веґнера, Ніла Ґеймана, Анни Каньтох, Едгара По. Пише статті на феміністичну тематику та читає лекції про Вікторіанську епоху.

  • Володимир Арєнєв

    Письменник, журналіст, літературознавець, укладач збірок, перекладач та літкритик. Закінчив Інститут журналістики при КНУ ім. Тараса Шевченка. Автор 22 книжок, більше 150 художніх публікацій, численних рецензій та статей. Серед його робіт твори в жанрі фентезі, містики, наукової фантастики, повісті та казки для дітей. Лауреат численних літературних премій, в тому числі міжнародної премії ім. Олеся Гончара (2001), премії ім. Олександра Бєляєва за цикл рецензій на науково-популярну літературу, а також двічі премії «Єврокон» (EuroCon ESFS Awards, 2004, 2014) як кращий молодий письменник-фантаст і автор дитячих книг у жанрі НФ та фентезі.

  • Андрій Павлишин

    Народився 30 липня 1964 року у Львові, український перекладач, письменник, журналіст. Закінчив історичний факультет Львівського університету імені Івана Франка, працював журналістом для українських та польських часописів, співзасновник Форуму видавців у Львові, викладає теорію перекладу в Українському Католицькому університеті. Перекладає з польської та
    англійської мов. 2014 року нагороджений Золотим хрестом заслуг Республіки Польща, 2015 року отримав премію польського ПЕН-клубу за досягнення у царині перекладу.

  • Максим Гах

    Письменник, автор роману «П’ятий парк», збірки оповідань «Прогулюючись
    пустелею», а також окремих коротких прозових творів у складі
    тематичних збірок та антологій. Переважна більшість текстів написані
    на перетині жанрів наукової фантастики, химерного фентезі та магічного
    реалізму. Окрім літератури, до кола зацікавлень автора також належать
    образотворче мистецтво, історія, спорт, подорожі, прикладний
    містицизм.

  • Євген Пілецький

    Перекладач та дизайнер «ДІПА-комікс». Кандидат філософських наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка, популяризатор науки.

  • Любов Базь

    Письменниця-прозаїкиня, авторка фентезійних романів та оповідань, перекладачка, літературознавиця, лекторка. Твори і літкритика друкувалися в різних ЗМІ, альманахах і антологіях (альманахи «Питання людяності», «Крамничка жахіть», «Нова проза», збірки «Теплі історії», «Проза кольорів», «Друзі наші незрадливі», журнали «Однокласник», «Світ фентезі», газети «Вікенд», «День» та ін.). Авторка рубрики «Аніме» у підлітковому журналі «Однокласник».

  • Єфрем Ліхтенштейн

    Філолог, литературознавець, перекладач, каліграф-аматор, дилетант широкого профілю. Перекладав твори Ніла Ґеймана, Террі Пратчетта, Редьярда Кіплінґа, Теда Вільямса, Стівена Еріксона, Джесса Буллінґтона та інших авторів.

  • Михайло Назаренко

    Київський літературознавець, критик, перекладач, прозаїк, фахівець із російської, української та англомовних літератур, доцент Інституту філології КНУ імені Тарас Шевченка.

    Отримав низку літературних нагород, в тому числі – «Бронзовий равлик» (премія Бориса Стругацького), премії сайту «ЛітАкцент» за кращу літературознавчу книжку 2017 року, Нори Галь за кращий переклад малої форми з англійської мови, журналу «Новый мир».

    За редакцією і з коментарями Назаренка друкувалися російські переклади Ніла Ґеймана, Террі Прачтетта, Алана Мура, Джона Краулі, Артура Конан Дойла, а тепер з його коментарями виходять українські переклади «Пісочного чоловіка» Ґеймана і «Вартові» Алана Мура та Дейва Ґіббонса.

  • Олексій Жупанський

    Український видавець і письменник. 2007 року заснував «Видавництво Жупанського», яке спеціалізується на виданнях перекладної художньої літератури, зокрема фантастики, науково-популярного та історичного нон-фікшину, а також сучасної української прози. У цьому видавництві дотепер працює директором. Автор романів «Бумеранг», «Першими до мене прийдуть діти», «Побутовий сатанізм», «Лахмітник», «Благослови тебе Боже! Чорний Генсек», низки оповідань, опублікованих у періодиці.

  • Євген Лір

    Перекладач, знавець темної літератури, автор збірки екзистенційного горору «Підземні ріки течуть». Розносив Україною вість про Короля у Жовтому у рамках «Жовтого туру». Любить котів і Девіда Бові.

  • Олесь Петік

    Редактор, перекладач. Вчився у Києво-Могилянській академії та на кафедрі видавничої справи Київського Політехнічного. Більше десяти років співпрацював із різними видавництвами та ЗМІ, серед яких «Зелений Пес», «Ярославів вал», «Либідь», газети «День» та «Спорт-Експрес». Віднедавна — випусковий редактор видавництва КМ-Букс, яке минулого літа видало його переклад (спільно з Галиною Герасим) «Американських богів» Ніла Ґеймана, і в якому зараз виходять «Добрі передвісники» Ґеймана та Пратчетта (у співперекладі з Бурштиною Терещенко).

  • Євген Ширинос

    Перекладач з китайської, англійської, білоруської.

    У доробку: «Проблема трьох тіл» Лю Цисіня, «Ніч дракона» Валерія Гапеєва, «Сім руж» Надії Ясмінської, «Темний ліс» Лю Цисіня.

    Зараз у роботі  «Оповідки про котяче місто» Лао Ше

  • Ірина Борисюк

    Кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри літературознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія», завідувачка відділу публіцистики журналу для підлітків «Однокласник», авторка оповідань для підлітків, переможниця Конкурсу «Радіодрама UA-UK»-2018.

  • Світлана Тараторіна

    Журналістка, спеціалістка з масових комунікацій, книжковий блогер, письменниця-фантастка. Переможниця літературних конкурсів «Зоряна фортеця» та «Стос: Вбивство на вулиці». З романом «Lazarus» отримала перемогу на конкурсі видавництва «КМ Букс».

  • Світлана Фельдман

    Український видавець, засновниця та директорка видавництва «АССА», більше 20 років працює у видавничому бізнесі. Мріє видавати справді цікаві книжки для дітей та молоді, відкривати для
    українських читачів нових талановитих авторів.