Світ епопеї Джорджа Мартіна «Пісня льоду і полум’я», як і наш власний світ, перебуває в стані порушеної рівноваги. Зміщено межі, сплутано координати, зруйновано звичний образ світу, простота і зрозумілість чорно-білих уявлень про світобудову та прямолінійних етичних норм відійшли у минуле. Де пролягає межа між другом і ворогом, своїм і чужим, людиною та не-людиною? Чи може людина контролювати світ, в якому живе? Якими нормами визначається етика стосунків між персонажами і коли відбувається конфлікт етичних систем? Якими є можливі сценарії розвитку подій у «Пісні льоду і полум’я» і на які міфологічні моделі вони спираються? Чи можна приручити смерть? Що спільного між білими блукачами і духами хвороб в архаїчних міфологіях? Чи можлива зустріч вовка і лева поза площиною геральдики? Як міфологія впливає на екологічну етику Джорджа Мартіна? Якою є градація переходу від природного до культурного? Про це – в лекції Ірини Борисюк, літературознавиці, журналістки, кандидата філологічних наук, доцента кафедри літературознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія».